Фото без опису

Ми втрачаємо людей не лише від ворожих куль.
20 листопада 2024 року після важкої хвороби у військовому госпіталі зупинилося серце колишнього військового, солдата резерву 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, жителя села Рожиськ - ЛИПКИ РОМАНА Євгеновича (1975 р.н).

 

Випробування завжди приходять несподівано. Так сталося і з Романом: під час служби в Збройних Силах України він захворів на тяжку хворобу. Попри лікування у військовому госпіталі, хвороба виявилася сильнішою. Він пішов із життя не від кулі на полі бою, а від недуги – на лікарняному ліжку.

Роман був людиною з добрим серцем і “золотими руками”. У селі його знали як майстра на всі руки: будь-яка техніка – чи то автомобіль, трактор чи мотоблок – оживала в його руках. Він ніколи не відмовляв тим, хто просив про допомогу, завжди працював із любов’ю та щирістю.

Разом із дружиною Роман виховав трьох дітей.

Його матір сьогодні отримала прапор, що вкривав домовину сина, – як символ пам’яті та шани за його службу.

Увсе невелике село Рожиськ зібралося, щоб провести Романа в останню дорогу, помолитися за його душу.

🙏Приносимо наші щирі співчуття рідним воїна Романа, нехай Господь дарує йому вічний спокій в своєму Царстві, де всі святі спочивають.

Вічна памʼять!
🇺🇦Герої не вмирають!