У Підволочиському будинку культури  відбулася подія, яка надовго залишиться в серцях. На сцені — вистава-реквієм «Андрей» у виконанні Тернопільського академічного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка

Зал стоячи аплодував. Сльози в очах, тиша в душі й глибоке пережиття кожного слова.

У Підволочиському будинку культури  відбулася подія, яка надовго залишиться в серцях. На сцені — вистава-реквієм «Андрей» у виконанні Тернопільського драм театру ім. Т.Г.Шевченка.

Це була не просто театральна постановка — це була глибока духовна розмова. Це — шлях життя Митрополита Андрея Шептицького, який глядачі прожили разом з героями.

Вистава за твором Володимира Герасимчука у постановці народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Федора Стригуна зворушила до глибини душі. Актори були настільки переконливі, що зал часом завмирав, а часом — не стримував сліз.

Глядачі аплодували стоячи і довго не хотіли відпускати акторів зі сцени. Це були щирі овації — як подяка за силу мистецтва, глибину теми й правду емоцій.

Особливо тепло зал зустрів Ігоря Сачка — народного артиста України, уродженця селища Підволочиськ, який зіграв одну з ролей у виставі. Наприкінці виступу він звернувся до земляків зі словами щирої вдячності:

«Це особливий момент для мене — грати вдома, перед своїми людьми. Дякую вам за те, що прийшли і розділили з нами цю виставу».

Андрей Шептицький — видатна постать української історії. Польський граф, який став українським священником. Людина, яка віддала все для служіння Богові, народу, церкві, культурі й молоді. Провідник, який не схилявся ні перед ким, окрім Бога.

Дякуємо театру за це глибоке мистецьке свідчення.

Дякуємо всім, хто був поруч — слухав серцем, аплодував стоячи й не хотів, щоб ця зустріч завершувалась.