Зі щемом у серці ми провели в останню путь нашого захисника, жителя селища Підволочиськ — солдата 182-го окремого батальйону матеріального забезпечення Збройних Сил України Білика Петра Семеновича, 1991 р.н.

0

23 травня Підволочиська громада прощалася з ще з одним військовослужбовцем…

Зі щемом у серці ми провели в останню путь нашого захисника, жителя селища Підволочиськ — солдата 182-го окремого батальйону матеріального забезпечення Збройних Сил України Білика Петра Семеновича, 1991 року народження.

Петро мужньо виконував свій обов’язок перед державою, підтримуючи наших воїнів у тилу. Його праця — скромна, але надзвичайно важлива. Його вклад у спільну справу боротьби за нашу свободу та незалежність — неоціненний.

Під час прощальної промови отець Михайло Валійон сказав про Петра:

«Він був здібною людиною, яка попри всі життєві виклики й недоліки постійно шукала істину — шукав, хто такий Ісус Христос. Війна — це не лише кулі й смерть на полі бою. У духовному світі — це щоденна боротьба добра і зла. І Петро добре це розумів…»

Життя Петра було непростим. Але попри труднощі, він зберіг у собі щирість, людяність і прагнення до світла. У ньому жила віра, надія і любов. Він прийшов у таку бажану відпустку… але знайшов смерть.

Воїна похоронили на кладовищі в селищі Підволочиськ — поруч із рідними.

Щиро співчуваємо рідним та близьким, розділяємо ваше горе.

Світла пам’ять про Петра назавжди залишиться в наших серцях.

Вічна пам’ять Герою.

Слава Україні!