Село Хмелиська попрощалося з мужнім захисником України, люблячим батьком, коханим чоловіком, добрим сином і братом – сержантом 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України- Ігорем Бохенком

Село Хмелиська попрощалося з мужнім захисником України, люблячим батьком, коханим чоловіком, добрим сином і братом – сержантом 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України - Ігорем Бохенком.

Після важкого поранення на полі бою у Донецькій області Ігоря евакуювали до найближчої лікарні, а потім перевезли до Одеси. Там, 11 листопада, не приходячи до тями, він завершив своє жертовне життя. До останнього подиху поруч була його кохана дружина – тримаючи його за руку, вона не втрачала надії, що він повернеться додому.

Та, на жаль, повернення в рідний дім стало зовсім не таким, якого всі чекали.

Які грандіозні плани на майбутнє мав Ігор! Він мріяв про щасливе життя в мирній країні, у будинку, збудованому власними руками. Бо Ігор був справжнім майстром – усе життя присвятив будівництву. Як він радів, зводячи сімейну оселю! Він постійно казав дружині: “Прийду з війни – буду працювати вдома, на нашому подвір’ї”.

А сьогодні біля труни стоять його дружина й двоє дітей – їхні сльози і розпач розривають серце. Вони не хочуть відпускати батька, не можуть змиритися з незворотнім.

Дорогі рідні, побратими, сусіди й односельці, ми поділяємо ваш невимовний біль.

Нехай Господь прийме Ігоря у своєму Царстві й дарує йому вічний спокій, а пам’ять про нашого Героя житиме вічно.

Герої не вмирають.

Вічна пам’ять.