КРАВЧУК Валентин

Підволочиськ попрощався з одним із своїх найкращих синів — Валентином Кравчуком (2000 р.н)., молодим воїном, старшим солдатом 68-ї окремої єгерської бригади Збройних Сил України. Валентин загинув 3 вересня 2024 року на Донеччині, виконуючи бойове завдання, залишивши по собі невимовний біль і смуток у серцях всіх, хто його знав.

На церемонію прощання зібралися рідні, друзі, однокласники, побратими та просто небайдужі жителі містечка. Для кожного з них Валентин залишиться символом мужності та самопожертви.

Сестра Ірина зі сльозами на очах згадує свого брата як доброго і спокійного хлопця, який завжди був готовий допомогти. Після школи Валентин навчався у Підволочиському ліцеї, а далі вирушив на строкову службу до армії. Життя молодого хлопця змінилося з початком повномасштабного вторгнення. Валентин, вже маючи досвід служби, отримав повістку і без вагань пішов захищати рідну землю.

Для Валентина служба в армії була не просто обов’язком — це було покликання. Він знав, що свобода й незалежність України потребують мужніх і вірних синів. Друзі та побратими згадують його як людину слова: завжди відповідальний, він не боявся брати на себе складні завдання та ризикувати власним життям заради інших.

Під час похорону мати Валентина отримала Почесну грамоту від головнокомандувача Збройних Сил України — символ вдячності за відвагу та самопожертву її сина. Наймолодша сестра, не стримуючи сліз, прийняла останній дар від свого брата — синьо-жовтий прапор, яким була покрита його домовина.

Пам’ять про Валентина Кравчука назавжди залишиться в серцях всіх, хто знав його та боровся поруч із ним. Нехай Господь прийме його душу і оселить там, де праведні спочивають. Вічна пам'ять герою, який до останнього подиху залишався вірним присязі.

 Герої не вмирають!