Умови укладення трудових договорів з сезонними працівниками
Умови укладення трудових договорів з сезонними працівниками
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами.Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону і є не більшим за шість місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше 4 місяців.
Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється. Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.
Оплата праці На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати.
Право на щорічну відпустку. Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Звільнення сезонного працівника У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Дії працівника, якщо його звільнили, але не виплатили заробітну плату Якщо працівнику заборгували заробітну плату, він має:
- звернутися письмово до роботодавця з заявою про виплату зарплати, а також про компенсування втрати її частини у зв’язку з порушенням строків її виплати;
- звернутися з письмовою заявою до Державної служби України з питань праці, якщо звернення до роботодавця не дало результатів;
- звернутися до прокуратури, поліції із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.
Якщо зазначені звернення не призвели до виплати заробітної плати, працівник може стягнути заборгованість з роботодавця звернувшись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. З цим питанням можуть допомогти юристи системи безоплатної правничої допомоги 0 800 213 103
Якщо керівником підприємства було порушено норми Кодексу Законів про Працю України, працівник може звернутися до:
- первинної профспілкової організації;
- у разі виникнення індивідуального трудового спору – до комісії по трудових спорах, якщо це колективний спір – до примирної комісії, трудового арбітражу, незалежного посередника;
- Державної служби України з питань праці;
- прокуратури, поліції;
- із позовною заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.