У Підволочиській громаді оголошено День жалоби за загиблим воїном славнозвісної та мужньої 44 окремої артилерійської бригади ЗСУ Олега ХОМКИ (Куштинця) з Богданівки
Сумний та скорботний час переживає наша країна, а також весь український народ.
У Підволочиській громаді оголошено День жалоби за загиблим воїном славнозвісної та мужньої 44 окремої артилерійської бригади ЗСУ Олега ХОМКИ (Куштинця) з Богданівки.
«Свою Україну любіть. Любіть її… во врем'я люте, в остатню, тяжкую мінуту за неї Господа моліть» - саме такими словами «Кобзаря» розпочав свою похоронну промову місцевий парох отець Андрій Осадчук, який провадив чин похорону.
Адже, з давніх давен українська земля була окроплена кров‘ю героїв, сьогодні ми хоронимо воїна, який своєю кров‘ю теж окропив нашу рідну землю.
Над могилою, не раз втрачаючи свідомість, ридає засмучена мати, яка хоронить свою дитину, дорогого сина.
Поруч стоять три сини стримуючи сльози, хоронять свого батька, який пішов на війну, щоб захистити їх - своїх найрідніших синочків.
Назару, середньому сину загиблого воїна Олега, який теж зараз несе службу в ЗСУ, вручено почесну Пам‘ятну грамоту від Валерія Залужного, молодший син Дмитро прийняв з рук військових прапор, яким була вкрита домовина їхнього мужнього батька-героя.
«Не журіться, мої сини, тепер я вже в небесній варті, в небесному воїнстві буду Вас оберігати та захищати. Простіть за все та ревно моліться за мою душу» - звучало сьогодні в прощальному зверненні до синів від місцевого пароха.
Тож і ми молімося за кожного загиблого воїна, який віддав своє життя за долю і волю України.
А нашому спочилому воїну Олегу хай Господь дарує вічне життя в Царстві небесному та вічну пам‘ять!
Герої не вмирають!