Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю

Сімейний кодекс зобов’язує батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей з інвалідністю. Відповідно до законодавства, аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю стягуються добровільно або примусово. Роз’яснення надають фахівці з безоплатної правової допомоги:

добровільний варіант передбачає наявність угоди сторін, в якій зазначають суму та посвідчують  його у нотаріуса. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Повністю непрацездатними можуть бути визнані повнолітні непрацездатні діти  1 та  2 групи. Повнолітні діти  3 групи вважаються особами зі зниженою працездатністю, здатними виконувати певні види робіт при виконанні всіх призначень лікаря.  Однак не варто засмучуватись, рішення про призначення аліментів непрацездатній повнолітній дитині з інвалідністю  3-ї групи суд розглядає в кожному конкретному  випадку. Така особа має право на отримання аліментів від батьків, у разі якщо він/вона несе постійні значні матеріальні витрати на лікування незалежно від розміру пенсії, яку отримує.

У разі примусового варіанту необхідно подати позовну заяву в суд за місцем проживання.

Які документи потрібні?

Для звернення до суду з позовною заявою необхідно зібрати наступні документи:

• копія всіх сторінок паспорту;
• копія ідентифікаційного номера;
• копія свідоцтва про шлюб/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/копія рішення суду про розірвання шлюбу;
• копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
• копія довідки про місце реєстрації дитини;
• копії довідок з медичної установи, що підтверджують наявність інвалідності у дитини.

Для визначення суми  аліментів суд враховує  наступні обставини:

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2021 році це 22 700 гривень), якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

Пунктом 2  статті 182 Сімейного Кодексу України визначено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який  не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.