Фото без опису

 

Я перебуваю на обліку в Державній службі зайнятості, але через самоізоляцію не можу відвідувати співбесіди з працевлаштування або самостійно шукати роботу. Чи можу я розраховувати на збільшення перебування на обліку? Відповідають фахівці безоплатної правової допомоги.

Відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року № 624 (набрав чинності 03 липня 2020 року) (далі – Порядок надання допомоги по безробіттю) допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою.

У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути:

– особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

– особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу.

– особа, молодша 16-річного віку, років, яка працювала і була звільнена у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Рішення про призначення допомоги з безробіття, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний має бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку ухвалених рішень керівництва центру зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 років з дня її призначення (особам передпенсійного віку – не більше 720 календарних днів).

Однак існує ряд обставин (зокрема, підстава звільнення з останнього місця роботи), які впливають на тривалість надання фінансової допомоги безробітним. Періоди виплати допомоги по безробіттю наступні:

– 720 календарних днів — для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію);

– 360 календарних днів — стандартна тривалість виплат для більшості непрацюючих громадян;

– 270 календарних днів — при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, за угодою сторін, а також за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і статей 41 і 45 Кодексу законів про працю України;

– 180 календарних днів — для внутрішньо переміщених осіб (в разі відсутності документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж), а також молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби.

Що стосується збільшення періоду, протягом якого безробітному виплачується допомога по безробіттю, то він не може бути збільшеним, оскільки безпосередньо залежить від підстави звільнення з останнього місця роботи.

Порядком надання допомоги по безробіттю врегульовано питання щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю строком до 90 календарних днів у разі:

– недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме:

– невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час;

– невідвідування роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу;

– відмова від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 Закону України «Про зайнятість населення»;

– припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;

– порушення строку звернення без поважних причин до центру зайнятості після закінчення (припинення без поважних причин) професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного з урахуванням часу на проїзд для відвідування центру зайнятості);

– невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування.

Важливо! У разі якщо зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування та не повідомив про причини неявки, Державною службою зайнятості можу бути прийнято рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю.

Проте у період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) безробітний, який не може відвідати центр зайнятості (наприклад, у зв’язку з перебуваням на самоізоляції) обов’язко зобов’язаний будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо) повідомити кар’єрного радника про обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості та узгодити дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості.