Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що згідно з п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідіністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Також, згідно із п. п. «а» п. п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами-юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 212.1.11 п. 212. 1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, коктейлі, виготовлені з використанням алкогольних напоїв, якщо вміст спирту етилового в таких коктейлях перевищує 0,5 відс. об’ємних одиниць, підпадають під визначення алкогольних напоїв.

Продаж зазначених коктейлів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Ставка акцизного податку з обсягів реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольних напоїв відповідно до п. п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ становить 5 відсотків.

При цьому базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року. Громадянам які протягом минулого року отримали спадщину повинні задекларувати її. Але, слід прийняти до уваги, що оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу, а саме:

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб;

- об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення  оподатковуються за ставкою 5% від вартості об’єкта;

- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента застосовується ставка 18%.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (не пізніше 30 квітня 2021 року).

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (далі – Заява).

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку Заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ.

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розд. V ПКУ.

При цьому згідно з п. п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

В свою чергу, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, якщо особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, то до такої особи застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. (25 відс. – при вчинені умисних діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, а при повторному вчинені умисних діянь протягом 1095 календарних днів – в розмірі 50 відс.) суми зобов’язання, визначеного контролюючим органом самостійно за результатами проведення документальної перевірки.

Відповідно до п. п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ визначено, що контролюючими органами, зокрема, є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

- дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву – індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (далі – звернення) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється звернення, тип документу (із списку обирається значення «консультація»), тематику та заповнення короткого змісту звернення і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

При цьому в зверненні зазначається спосіб надання індивідуальної податкової консультації (у паперовій або електронній формі) та електронна адреса на яку необхідно надіслати відповідь в електронній формі.

Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь орган ДПС надсилає платнику податків у строки, визначені ст. 52 ПКУ, в електронній формі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу) на електронну адресу зазначену у зверненні та обов’язково в паперовій формі на податкову адресу. Індивідуальна податкова консультація в електронній формі через Електронний кабінет не надсилається.

Роздрукована електронна форма (у форматі pdf) індивідуальної податкової консультації не вважається оригіналом.

Разом з цим, зазначаємо, що відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. XX ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує суб’єктам господарювання основні показники 2021 року.

Розмір податкової соціальної пільги на 2021 рік

 Розмір прожиткового мінімуму на 2021 рік

 Розмір мінімальної заробітної плати на 2021 рік

 Неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України для відповідного року (п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Прог

25.03.2021 - Головне управління ДПС у Тернопільській області

Наразі триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2020 року. Що саме декларуємо і в який спосіб це краще зробити в умовах карантинну – дізнавалися громадяни у начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Василя Карпи під час Інтернет-конференції.

Нагадаємо, що з 1 січня 2021 року розпочалась кампанія декларування доходів громадян, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну Податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік подається за старою формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 25.04.2019 року №177).

Зауважимо, що декларація за оновленою формою, встановленою наказом Мінфіну від 17.12.2020 р. № 783, буде подаватися з 01.01.2022 року.

Зразки заповнення декларації про майновий стан і доходи для ФОП, осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність та для громадян дивіться на вебпорталі ДПС України.

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Питання: Маю намір не продати, а обміняти приміщення складу на авто. Чи треба платити податок?

Василь Карпа: Хочу зауважити, що для цілей оподаткування, під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування. Це передбачено пунктом 172.8 статті 172 Податкового кодексу України. Відтак, під час проведення операцій з обміну між фізичними особами, нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку. Подавати річну декларацію про доходи в такому випадку не потрібно.

Питання: Минулого року був дохід від операцій з інвестиційними активами. Сума невелика – 1650 грн. Як подати декларацію?

Василь Карпа: Особа, яка отримала дохід від операцій з інвестиційними активами у минулому році як на території України, так і за її межами, має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня та зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до 1 серпня поточного року.

Одночасно звертаю увагу, що згідно із Податковим кодексом України не підлягає декларуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником  податку від продажу інвестиційних активів, якщо його сума не перевищувала 2940 гривень у 2020 році.

Питання: Громадянин лікувався від КОВІД і витратив значну суму коштів на це. Чи може він скористатись правом на податкову знижку і зменшити свій оподатковуваний дохід на ці витрати, подавши декларацію?

Василь Карпа: На жаль, поки що ні. Адже пунктом 1 розд. ХІХ Податкового кодексу України встановлено, що включення таких витрат до податкової знижки можливе тільки після набрання чинності закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 1 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2020 року платникам не надається.

Питання: Я довший час доглядав за сусідкою, і вона заповіла мені пай. Якщо я буду переписувати його на себе, потрібно платити податок?

Василь Карпа: Фізична особа, яка отримує подарунок чи спадщину від іншої фізичної особи та не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого об’єкта спадщини чи подарунку.

У вашому випадку, для оподаткування повинна застосовуватись оціночна вартість паю, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки. Це і буде доходом, який потрібно зазначити в річній податковій декларації.

Питання: Ставка податку для іноземних доходів?

Василь Карпа: Сума іноземного доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника та оподатковується  податком на доходи фізичних осіб (18 відсотків) і військовим збором (1,5 відсотка).

Питання: У паперовій формі декларацію на податкову знижку можна подати?

Василь Карпа: Так, можна. Але краще подавати декларацію про майновий стан і доходи через Електронний кабінет платника в електронній формі, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису в порядку, визначеному законодавством. Подання декларації в електронному вигляді – комфортний та зручний спосіб для платників податків, який економить час та, водночас, допоможе виконати рекомендації щодо дотримання умов карантину, направленого на запобігання поширенню коронавірусної інфекції в країні.

Станом на початок березня 2021 року на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебувало 59680 основних платників податків. Майже 59 відсотків із них – приватні підприємці, а це 35206 осіб. Решта платників є юридичними особами – 24474. Порівняно з січнем-лютим 2020 року кількість суб’єктів господарювання зросла на 1282: плюс 425 приватних підприємців та 857 юридичних осіб.

Упродовж лютого цього року взяли на облік 551 платника податків. Серед них 90 юридичних осіб та 461 підприємця. Припинили діяльність у даному періоді 413 суб’єктів підприємницької діяльності, а саме: 61 юридична особа та 352 фізичні особи – підприємці.

Дана статистика є свідченням того, що підприємництво нашого краю змогло адаптуватися до карантинних випробувань, вистояти в час пандемічних обмежень та продовжує розвиватися, попри економічні виклики.

Якщо проаналізувати малий бізнес, то кількість основних платників, які здійснюють діяльність, зросла на 442 особи і складає 34124 суб’єкти господарювання. При цьому тих, хто обрав спрощену систему оподаткування, побільшало на 851 підприємця. Тож цьогоріч 28055 підприємців провадять діяльність на єдиному податку. Загальну систему оподаткування застосовують 5969 осіб, що на 914 більше, ніж торік.

Найчастіше підприємці – спрощенці надають перевагу другій групі єдиного податку: 13278 підприємців. Ще 9673 представники малого бізнесу обрали третю групу єдиного податку. Тих, хто здійснює торгівлю з лотків та на ринку або надає індивідуальні послуги населенню, а це – перша група єдиного податку, налічується 5281 підприємець, що на 226 більше, ніж минулоріч.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» від 04.12.2020 №1072-ІХ, передбачені пільги для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку I групи.

Так, платники єдиного податку I групи тимчасово звільняються:

- від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень-травень 2021 року, (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення « ПКУ);

- від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про єдиний внесок. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

- для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Тобто єдиний внесок та єдиний податок спрощенці I групи можуть не сплачувати за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, що ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника I групи.

Вебінар на тему: «Програмі РРО: актуальна інформація у питаннях-відповідях» відбувся нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Оскільки зміни у сфері реєстраторів розрахункових операцій відбуваються досить швидко, у суб’єктів господарювання виникає чимало питань з цього приводу. Тож з метою інформування платників із новаціями законодавства стосовно застосування касових апаратів, і відбуваються подібні заходи.

На початку вебінару зі вступним словом звернувся начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він нагадав про новації законодавства, щодо застосування РРО, які вступили в дію 1 січня 2021 року.

«Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку, які  обрали першу групу. Також з 1 січня по 31 грудня 2021 року РРО не застосовують платники єдиного податку 2–3 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати», – зазначив Михайло Яцина.

Також Михайло Васильович розповів про основні переваги застосування програмних РРО, зокрема те, що такі касові апарати реєструвати значно простіше, а сервісного обслуговування вони не потребують взагалі.

Далі відповіді на запитання щодо застосування РРО, які надходили від платників, надав заступник начальника управління – начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області Роман Валецький. Він розповів про те, які саме послуги потребують обов’язкового використання касових апаратів, кому з підприємців-спрощенців не варто турбуватися про РРО та, що робити у випадку, коли існує проблема передачі даних до ДПС при нестабільному зв’язку.

Звертаємо увагу платників податків, що вебінари на актуальні теми відбуваються в Головному управлінні ДПС в області на регулярній основі. Щоб не пропустити цікаві та пізнавальні теми, слідкуйте за анонсами на сайті ГУ ДПС у Тернопільській області, а також на сторінці відомства у Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.ternopil.

Відео вебінару можна переглянути тут

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Денний звіт – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Згідно з нормами п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

При цьому розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону №265).

Тобто, операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону №265.

Враховуючи викладене, видача чи внесення готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО або ПРРО з використанням операцій «службова видача» та «службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, з метою уникнення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, проведено через РРО або ПРРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «службове внесення», то операція «службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.

Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Пунктом 7 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Згідно з абзацами шостим – одинадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Поряд з цим, якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абзац п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.