Понад 693,6 млн грн єдиного внеску спрямували до державного бюджету платники Тернопільщини у січні-лютому цього року. «Очікувані надходження забезпечено на 112 відсотків. Додатково до бюджету сплатили 74,3 млн гривень. Порівняно з січнем-лютим минулого року приріст надходжень склав 87,7 млн грн або 14,5 відсотка», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

«Упродовж лютого цього року наші краяни перерахували на соціальні гарантії 374 млн грн єдиного внеску. Індикативні показники виконано на 114,9 відсотка. Відтак додаткові надходження склали 48,5 млн гривень», – розповів очільник ГУ ДПС в області. Він також констатував, що порівняно із лютим 2020 року сплата внеску зросла на 316,5 млн грн або 18,2 відсотка.

Посадовець наголосив, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування. «Завдяки цьому платежу фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо», – деталізував він.

Михайло Яцина пояснив, що зростання надходжень із цього платежу забезпечує цілеспрямована робота щодо детінізації ринку праці, спільні заходи щодо погашення заборгованості та підвищення рівня заробітної плати працівникам, а також декларування громадянами своїх неоподаткованих доходів.

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

При цьому суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

Форма та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в таких розмірах:

- 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

- 150 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Водночас п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону №265 встановлено, що тимчасово до 01 січня 2022 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону №265, застосовуються в таких розмірах:

- за порушення, вчинене вперше – 10 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення – 50 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

При невиконанні цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу в зручний для нього спосіб) передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та від «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи-підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину.

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Зокрема, суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Вищевказані суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, проте такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (частина четверта ст. 64 ГКУ).

Тобто до платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.

Платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації), до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Незважаючи на випробування бізнесу карантином на міцність, які ще тривають, на Тернопільщині спостерігається позитивна тенденція щодо доброчесної сплати податкових платежів. «Внесок платників податків нашого краю до Зведеного бюджету України у січні-лютому 2021 року склав 1 млрд 594,3 млн гривень», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

За його словами приріст до аналогічного минулорічного періоду склав 29,3 відсотка або плюс 361,2 млн гривень. Сплата ж перевищила очікувані надходження на 4,1 відсотка, а це 62,8 млн грн додатково.

«До державного бюджету з початку цього року спрямували 806,6 млн грн податкових платежів, що на 54,8 відсотка більше, ніж у січні-лютому минулого року та на 4,6 відсотка більше, ніж очікувалося», – деталізував очільник податкової служби Тернопілля. Відповідно надходження до головної казни країни склали плюс 285,5 млн грн до 2020 року та 35,2 млн грн до очікуваних.

У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів суб’єкти господарювання нашого краю сплатили 18,8 млн грн податку на прибуток, 532,6 млн грн податку на додану вартість та 4,4 млн грн акцизного податку.

Доходи місцевих бюджетів за січень-лютий 2021 року склали 787,8 млн грн, а це на 27,6 млн грн більше, ніж очікувалося та на 75,7 відсотків більше, ніж торік.

«Завдяки соціально відповідальній позиції бізнесу, створенню конкурентних умов для його діяльності від податкової служби, зменшенню заходів адміністративного впливу, розвитку сервісної складової ми маємо позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів уже з початку цього року. А отже, суб’єкти господарювання усвідомлюють необхідність доброчесної та в повному обсязі сплати податків, які забезпечують фінансову стабільність нашої країни», – підсумував Михайло Яцина.

Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Тернопільській області доводить до відома широкого кола громадськості Тернопільщини про те, що у лютому поточного року, в обласному центрі та районах області активізувались спроби невстановлених шахраїв. Вони злочинним шляхом намагаються заволодіти матеріальними цінностями у вигляді грошових коштів суб’єктів підприємницької діяльності.

Зловмисники телефонують посадовим особам суб’єктів господарювання області з телефонних карток мережі стільникового зв’язку і, представляючись службовими особами Головного управління ДПС в області, чи їх довіреними особами, – шахрайським методом вимагають готівкові грошові кошти для залагодження так званих перевірок, надання матеріальної допомоги чи на якісь інші нагальні потреби.

Невстановлені особи телефонують суб’єктам підприємництва, представляються службовими особами податкових органів, просять надати так звану «матеріальну допомогу» для вигаданих нагальних потреб, наприклад: для проведення заходів із святкування застіль, для залагодження питань пов’язаних із проведенням у них перевірок, тощо.

Ось частина телефонних номерів, з яких шахраї намагаються у злочинний спосіб заволодіти грошовими коштами: 095-606-53-18; 050-834-56-87; 095-047-93-61; 063-42-13-730; 073-14-24-939; 097-82-85-958; 073-096-25-72.

Зазвичай, такими діями займаються так звані «телефонні аферисти» та особи, які відбувають терміни ув’язнення.

Здебільшого, завдячуючи пильності свідомих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності, такі афери з боку «телефонних шахраїв» свого втілення не знаходять. Проте, як свідчить практика, на жаль, частина громадян та СГД все ж таки ведуться на такі афери і надають грошові кошти злочинцям. Своїми діями злочинці, представляючись службовими особами податкової служби, в очах громадськості кидають тінь та негативно впливають на честь та ділову репутацію працівників Державної податкової служби в цілому.

Тому, вкотре нагадуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області, його структурних підрозділів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Тож наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

У зв’язку з вищевикладеним, звертаємось до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини про відомі факти таких неправомірних негайно звертатись до місцевих органів Національної поліції щодо встановлення та документування осіб, які причетні до шахрайства.

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Законом України від 17 грудня 2020 року №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон №1115), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, п. 193.1 ст. 193 ПКУ доповнено п. п. «г», відповідно до якого, застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ.

Закон №1115 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано в газеті «Голос України» 24 лютого 2021 року № 35), та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону №1115 тобто з березня 2021 року.

Починаючи з 1 березня 2021 року податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних приймаються за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02 грудня 2020 року №734), а саме:

- податкова накладна – J (F)1201011;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних –  J(F)1201211.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 6 ст. 9 Закону №265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Норма, передбачена п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, щодо можливості незастосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої груп у разі не перевищення ними обсягу доходу 1 млн грн протягом календарного року, має визначений період часу, а саме до 01.01.2021.

Оскільки відповідно до Закону України від 01 грудня 2020 року №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» у п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ цифри і слова «01 квітня 2021 року» замінено цифрами і словами «01 січня 2022 року»; цифри і слово «1000000 гривень» замінено словами і цифрами «обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року», то до 01.01.2021 року діє норма щодо не перевищення обсягу доходу у 1млн грн, а з 01.01.2021 року обсяг доходу не має перевищувати 220 розмірів мінімальних заробітних плат встановлених на 2021 рік.

Враховуючи зазначене, якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичної особи – підприємця платника єдиного податку другої-четвертої груп перевищив 1 млн грн, то такий платник має застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку відповідно до норм ПКУ.

Пунктом 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ визначено, що у разі перевищення фізичними особами – підприємцями платником єдиного податку другої-четвертої груп в календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єктам господарювання як платника єдиного податку.

Крім того, скасування реєстрації РРО та/або ПРРО є правом суб’єкта господарювання, яке приймається ним самостійно. У разі, якщо такий суб’єкт буде здійснювати діяльність, яка не передбачає обов’язковості застосування РРО та/або ПРРО відповідно до вимог ПКУ чи Закону №265, то у такому випадку можливо скасувати реєстрацію РРО та/або ПРРО і здійснювати діяльність виключно у безготівковій формі розрахунку за допомогою переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку або внесенням готівки через касу банку, використання банківських терміналів самообслуговування (ПТКС, що належать банкам).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що фізичні особи (які перебували на загальній системі) щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду.

Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця подаються особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 ПКУ, зокрема отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону №851 та Закону №2155.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – печатка (за наявності).

Відповідно до вимог Порядку при зміні керівника дія Повідомлення, яке підписувалось попереднім керівником, припиняється. Тому, незалежно від того, що право підпису залишено за працівниками, по яких інформація подавалась до контролюючого органу, за підписом нового керівника направляється Повідомлення (за кодом форми J1391103) із зазначенням відповідальних осіб.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу об’єднання територіальних громад (далі – ОТГ), (один код КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього КОАТУУ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в різних контролюючих органах складає та подає Декларацію до кожного контролюючого органу та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості кодів КОАТУУ.

При цьому, у разі об’єднання в поточному році сільських, селищних, міських рад в ОТГ, сплата суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі акцизного податку, який має пункти продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ, здійснюється на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) сільським, селищним, міським радам, а з нового бюджетного року – на рахунок, відкритий Казначейством ОТГ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) встановлено, що починаючи з 1 січня 2021 року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з врахуванням п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники ЄВ зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4» (далі – Наказ №773), який набрав чинності з 01 січня 2021 року, затверджені у новій редакції форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Пунктом 3 Наказу №773 установлено, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом №773, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Враховуючи викладене, страхувальники (роботодавці) вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого ЄВ у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом №773, за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021 (граничний термін подання 09.05.2021).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Згідно з п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Відповідно до абз. першого п. 7 прим.1 розд. V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №№707-р – 730-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад областей.

Закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв’язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються у порядку, передбаченому п. 6 прим. 1 розд. V Закону, п. 13 якого передбачено, що після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Таким чином, якщо органом самоврядування, який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів на поточний рік, то платники земельного податку застосовують ставки, затверджені рішеннями відповідних розформованих територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за №190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів додається).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску з використанням єдиного рахунку, мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#».

Зауважимо, що платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначати такий напрям.

Більш детально про це у Наказі Міністерства фінансів України від 31.12.2020№847.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»