Філософія серця

    Олександр Степанович Курбас, або Лесь Курбас, як його шанобливо називали друзі і навіть супротивники – видатний український режисер світового рівня. Його ім’я стоїть нині поряд із такими видатними іменами, як Станіславський, Брехт, Арто та інші… Він – людина, яка була театром, жила ним.

   Лесь Курбас це всесвіт, галактика театрального мистецтва. Саме такими словами відкрилось засідання літературно-мистецької вітальні «Філософія серця» з нагоди відзначення дня народження сценічного діяча і театрального філософа.

     Читальний зал Підволочиської центральної бібліотеки зібрав шанувальників митця.

   Філософія серця – спосіб пізнання, який полягає в осягненні людиною навколишнього світу й самого себе не стільки мисленням, скільки серцем – емоціями, чуттям, здоровим глуздом. Філософія театру Курбаса – людина у всесвіті. Лесь Курбас був людиною свободи – у творчості, думці, ритмі, темпі, інтерпретації постановок.

   Дитячий зразковий театр «Дюймовочка» Підволочиського будинку культури (Олександра Кравчук, Софія Мокрій, Віра Осадчук, Христина Машталєр, Ілона Лотоцька) у прем’єрі мініатюр на твори Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Василя Стуса, представив присутнім своє бачення театру і людини в ньому.

   Випускниця театру Соломія Паньків декламувала вірш Георгія Петрука-Попика «Сцена» (пам’яті Леся Курбаса).  Майстерність свого таланту вона проявила і у образі тітоньки Моті з п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло».

   Захід був багатим на прем’єри. В цей день відбулась і прем’єра дуету «Доля» у складі Діани Поп’як і Віри Лозинської, та пісні «Молитва» у виконанні Світлани Пелих.