«Прадідівські могили врятуй від забуття!»
Вже від кілька років під такою назвою поляки проводять акцію, що приурочена відновленню, чи реставрації могил, які залишилися на кладовищах після того, як відбулися масові депортації 1939 – 1941, 1941 – 1944, 1944 – 1959 рр. У їх результаті мільйони поляків було виселено з місць компактного проживання на теренах Західної України і навпаки – українців з Польщі. Найперше поляки виселялися «большевицькими визволителями» у Сибір, Казахстан, відтак якась частина виїхала через загострення міжнаціональних відносин, чи втекла з німцями. А вже з 1944 року діяв договір Сталіна – Бєрута про виселення поляків до ПНР, а наших лемків, бойків та інших, т. зв. «закерзонців» до УРСР. Таким чином було насильно переселено понад 5 млн осіб. З 1999 року, в ході акції «прадідівські могили врятуй від забуття!» поляками було відновлено понад 100 тис. поховань, в т. ч. у Скалаті, Збаражі, Чорткові, Козові та ін. Часто річ йде про наведення елементарного порядку, адже час та людська байдужість, а, інколи, відверте варварство, привели до жахливого стану цих давніх цвинтарів. Особливо постраждали гробівці, адже там, найчастіше, позбавлені через печерний атеїзм всякої уяви про мораль, московські зайди шукали «скарби». Понищені – понівечені та сплюндровані могили позаростали деревами, які від старості почали падати і нищити пам’ятники, збивати хрести тощо. Могили заросли травами і бур’янами. Поза тим, на наших цвинтарях поховані дуже відомі особи, які багато зробили для розвою Надзбруччя. Їх імена це часто гордість не лише поляків. Треба знати, що з українськими могилами та святинями у сучасній Польщі стан не кращий…
Відтак цього року працівники, за ініціативи інспектора з благоустрою Гаца Богдана Миколайовича, новоствореної громади Підволочиська зайнялися організацією наведення елементарного благоустрою на так званому польському кладовищі. Серед тих, хто там трудиться і наш голова – Віталій Генадійович Дацко і працівники апарату і просто не байдужі люди, що мають там похованих родичів, як поляків, так і українців. Роботи проведено багато, однак це всього лише початок.
27 травня 2016 року до нас завітало польське телебачення (TWP Wroc?aw). Гості були приємно вражені виконаними роботами. Влітку до нас приїдуть їх волонтери – учні старших класів, які щороку залучаються до даної акції. Плануємо вивезти зрубані дерева, відновити надгробки, огорожі, висадити низькорослі декоративні рослини, трави, квіти. Можливо знайдемо зацікавлених і серед наших учнів – їм би було корисно познайомитися з польськими ровесниками, а на другий рік взяти участь у такій самій акції у Польщі. Тим самим нащадки переселених українців змогли би побачити історичну батьківщину своїх предків та вклонитися їх пам’яті. Там сиротіють українські некрополі героїв УГА, ОУН – УПА, чи сотень знищених в ході операції Вісла невинних жертв тоталітаризму.
На щастя нині наші народи переживають нові часи – часи примирення, взаєморозуміння, взаємоповаги, тісної співпраці. Маємо сподіватися, що часи протистояння канули в Лету. Історія вчить, що коли ми ворогуємо, то від цього виграють наші спільні вороги. Отож, як писав Еклезіаст : «Час збирати каміння…»
ЮРІЙ МОКРІЙ, БОГДАН ГАЦ
